Відповідно до пункту 7.7.33 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 14.02.2007 №71 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за №197/13464) у разі аварій, які призводять до припинення циркуляції мережної води в опалювальних системах, за температури зовнішнього повітря нижчою ніж 0 °С, персонал, який обслуговує ці системи, повинен здренувати воду з систем для запобігання її заморожуванню та виходу системи з ладу. Рішення про необхідність дренування води з системи приймає особа, відповідальна за технічний стан і експлуатацію тепловикористовувальних установок і теплових мереж суб'єкта господарювання за узгодженням із енергопостачальною організацією. Допустима тривалість відключення опалювальних систем без дренування теплоносія залежить від температури зовнішнього повітря, якості утеплення, акумулювальної здатності конструкції опалюваних будинків і споруд та визначається інструкцією з експлуатації, складеною відповідно до місцевих умов. Вона визначає і порядок спорожнення опалювальних систем.

Тож важливо знати порядок зливання для систем конкретної будівлі, що залежить від схеми системи водо-, теплопостачання будинку, кількість вводів у будинку (рамка управління теплової системи, в якому під’їзді), наявність спускової системи, наявність шлангів для спуску води.

Наголошуємо, що слід керуватися вказівками та інформацією теплопостачальної організації.

У ході підготовки до аварійних відключень слід підготувати точки зливу системи опалення в каналізацію з облаштуванням стаціонарних (труби) або тимчасових (шланги) мереж.

Слід не допускати зливу води безпосередньо в підвальні приміщення для запобігання руйнуванню конструкцій та забезпечення можливості використання підвальних приміщень в якості укриття чи пунктів обігріву.

Також необхідно перевірити стан дренажного насосу, дренажного приямку та комунікацій між дренажним насосом та системою каналізації.

У разі неможливості зливання теплоносія безпосередньо в каналізацію – провести злив в дренажний приямок з одночасним відкачуванням води дренажним насосом в каналізаційну мережу або як виключення – в зовнішню зливну каналізацію за межами будинку (при цьому врахувати можливість перерв в електропостачанні: за можливості проводити зливання та відкачування в періоди наявності електропостачання або з використанням електрогенераторів).

Враховуючи технічні характеристики житлового фонду масових серій забудови та місцеві кліматичні умови рекомендується у разі відсутності подачі теплоносія за температури зовнішнього повітря нижчою ніж 0 °С, одразу розпочати слідкувати за температурою в неопалювальних приміщеннях в місцях проходження трубопроводів (підвали, горище) та у разі падіння температури зовнішнього повітря від -5 °С і нижче і температури в цих приміщеннях до +3 – +5 °С злити воду із системи опалення.

При П-подібній системі опалення (мал. 1 і 2):

1. Відключити почергово вентиль подачі та обратки (на малюнку позначено як 1 і 2) у рамці управління будинку (підвал);
2. Спустити воду (на малюнку позначено як 3) із системи за допомогою шлангу в зливну систему (каналізацію) або за межі фундаменту на вулицю;
3. Відкрити повітровводи (повітроблоки) на горищі або у квартирах верхніх поверхів для спуску повітря та «вигнати» воду, що можливо залишилася у системі.

При системі опалення із верхнім розведенням (мал. 3):

1. Зупинити систему подачі теплоносія на горищі (на малюнку позначено як 1) та спустити воду (на малюнку вентиль без позначки);
2. У підвалі перекрити вентиль обратки (на малюнку позначено як 2) та спустити воду за допомогою шлангу в зливну систему (каналізацію) або за межі фундаменту на вулицю (на малюнку позначено 3);
3. Відкрити повітровводи (повітроблоки) на горищі або у квартирах верхніх поверхів для спуску повітря та «вигнати» воду, що можливо залишилася у системі.

Час замерзання води залежить від температури повітря навколо труби, рухливості зовнішнього повітря, початкової температури на поверхні труби або обладнання і діаметру труби. Найбільший вплив має діаметр труби і температура довкілля. Початкова температура на поверхні трубопроводу має незначний вплив.

Для запобігання швидкого замерзання води у приміщенні необхідно вжити заходів щодо збільшення стійкості неопалювальної будівлі у якій прокладено трубопровід, або розміщено обладнання і запобіганню його переохолодженню, уникнути протягів і рухливості повітря.

Розрахунковий об’єм води у ВБС опалення

Для 1-го під’їзду 9-поверхового будинку із верхньою розводкою.

Для розрахунку прийнято:

• кількість стояків Ду=20 мм – 16;
• протяжність 1 стояка – 30 м;
• кількість лежаків Ду=50 мм – 4;
• протяжність 1 лежака – 24 м;
• кількість опалювальних приладів (М-130, V=2л) – 144.

Об’єм води у стояках: 0,34 м³;
Об’єм води в приладах; 2,88 м³;
Загальний об’єм системи опалення 1-го під’їзду – 3,22 м³.

Для 1-го під’їзду 5-поверхового будинку.

Для розрахунку прийнято:

• кількість стояків Ду=20 мм – 16;
• протяжність 1 стояка – 15 м;
• кількість лежаків Ду=50 мм – 4;
• протяжність 1 лежака – 24 м;
• кількість опалювальних приладів (М-130, V=2л) – 80.

Об’єм води у стояках: 0,26 м³;
Об’єм води в приладах; 1,6 м³;
Загальний об’єм системи опалення 1-го під’їзду – 1,86 м³.